Щастя задає багато питань,
воно вимагає чесної відповіді.
Не намагайся, не вистачить знань
чесність - у дорогах привидів.
Коли гаражний рок, що ми слухали
має мало спільного з гаражами
Як сильно любов, що ми втратили
пов'язана з нами?
Там перш існувала лише дорога
і кроки - музика грунтової.
Такий сухий пісок, така трава волога
і ніякої зброї, ніякої зброї.
Ми ж бо прийшли щось змінити,
відкинувши стандартні ідеї,
локальні мрії, локальні еліти
лиш зупинки у цій одіссеї.
Шляхи биті стопами закривавленими
усі ведуть в одну сторону.
Хто вважав нас ненормальними
праві, ми ж бо без сорому.
Ми вільні пити рабське вино
гостріше арабської зброї
воно п'янить, саме воно
створює силу героїв.
Наша сила на фалангах пальців
танцює лоскотом віри.
Ми програли, ми її бранці
Причому усі хто повірив.
Віра - мати титана Атланта
ця земля далі від неба
Торкнутись її насправді варто
вірити - найвища потреба
Якщо блюзовий рок, що ми слухали
був куди блюзовіший імені твого
Ми не уявляли, навіть не відали
що отримаєм з того.
Того десь в Африці, ти права
Щастя - не далі, ніж ці дні
Це єдина річ, яку ти не знала
А я зміг пізнати у тобі.
Немає коментарів:
Дописати коментар