неділя, 29 листопада 2015 р.

Парадокс здивування

Хай сонце зійде із заходу,
а місяць розвернеться іншим боком,
В новинах не буде жодного
терористичного нападу,
а Римський папа когось вб'є ненароком.

Мені не буде чому дивуватись.
Цей світ перестав дивувати.

Хай банки почнуть шукати,
як повернути вкладникам гроші,
а членів спілки лисих
почнуть убивати
величезні летючі воші.

Світ не злякається такої ноші.
Навіть ці проблеми надто хороші.

Хай на полях України
зійде гарний врожай,
найналитіші з колосків проростуть
і найчесніші з обранців народних
хай жодного зернятка тут не вкрадуть.

І тому не буде мого здивування
Кожна сторінка історії - нове виправдання.

А десь у сибірському гранчаку
хай комуністам зійде сонце.
І поставлять пам'ятник
Олександрові Колчаку
зі срібного срібла і вічної бронзи.

А світ і далі буде такий байдужий,
ніби зітканий із чистої прози.

Планета обертається
навколо суцільного парадоксу.
Ядерної фізики і біблії
Далай Лами і коксу.

Нові гасла іще не написано,
старі написи давно вже стерто.
Давно вже пора затямити:
це не світ крихкий,
це нам не стоїться твердо.

Немає коментарів:

Дописати коментар