понеділок, 12 жовтня 2015 р.

Черги і кроки

Чекати у черзі
власного щастя:
"Мені тільки спитати,
я не буду шукати"
В хитросплетіннях мережі
І тим більше реальності, краще

Буду стояти і далі.
Може, вже скоро кінець
Там за дверима мене хтось вже чекає,
просто вона того ще не знає.
Запам'ятовує істини сталі,
або ж вірить у те, що говорить уявний творець.

Без черги хтось рветься
і виносить з того урок.
У війні не переможе той,
хто першим прийшов, бо лише останній герой
знає за що кров його ллється,
що йому принесе отой крок.

І ось знову стою під дверима,
вперед пропускаю людей.
Мені їх відкривати,
чи може далі стояти.
Й шукать між очима
людину спільних ідей.

Немає коментарів:

Дописати коментар